| | | | |
| обнаді́юваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обнаді́юваний | обнаді́ювана | обнаді́юване | обнаді́ювані |
| родовий | обнаді́юваного | обнаді́юваної | обнаді́юваного | обнаді́юваних |
| давальний | обнаді́юваному | обнаді́юваній | обнаді́юваному | обнаді́юваним |
| знахідний | обнаді́юваний, обнаді́юваного | обнаді́ювану | обнаді́юване | обнаді́ювані, обнаді́юваних |
| орудний | обнаді́юваним | обнаді́юваною | обнаді́юваним | обнаді́юваними |
| місцевий | на/в обнаді́юваному, обнаді́юванім | на/в обнаді́юваній | на/в обнаді́юваному, обнаді́юванім | на/в обнаді́юваних |
