| | |
| обнату́житися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обнату́житися, обнату́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обнату́жмося, обнату́жмось |
| 2 особа | обнату́жся | обнату́жтеся, обнату́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнату́жуся, обнату́жусь | обнату́жимося, обнату́жимось, обнату́жимся |
| 2 особа | обнату́жишся | обнату́житеся, обнату́житесь |
| 3 особа | обнату́житься | обнату́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обнату́жився, обнату́живсь | обнату́жилися, обнату́жились |
| жін.р. | обнату́жилася, обнату́жилась |
| сер.р. | обнату́жилося, обнату́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обнату́жившись |
