| | |
| обнату́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обнату́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обнату́жуймо |
| 2 особа | обнату́жуй | обнату́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнату́жуватиму | обнату́жуватимемо, обнату́жуватимем |
| 2 особа | обнату́жуватимеш | обнату́жуватимете |
| 3 особа | обнату́жуватиме | обнату́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнату́жую | обнату́жуємо, обнату́жуєм |
| 2 особа | обнату́жуєш | обнату́жуєте |
| 3 особа | обнату́жує | обнату́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обнату́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обнату́жував | обнату́жували |
| жін. р. | обнату́жувала |
| сер. р. | обнату́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обнату́жувавши |
