| обобі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обобі́чний | обобі́чна | обобі́чне | обобі́чні |
| родовий | обобі́чного | обобі́чної | обобі́чного | обобі́чних |
| давальний | обобі́чному | обобі́чній | обобі́чному | обобі́чним |
| знахідний | обобі́чний | обобі́чну | обобі́чне | обобі́чні |
| орудний | обобі́чним | обобі́чною | обобі́чним | обобі́чними |
| місцевий | на/в обобі́чному, обобі́чнім | на/в обобі́чній | на/в обобі́чному, обобі́чнім | на/в обобі́чних |