| обоготвори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обоготвори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обоготворі́мо, обоготворі́м | |
| 2 особа | обоготвори́ | обоготворі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обоготворю́ | обоготво́римо, обоготво́рим |
| 2 особа | обоготво́риш | обоготво́рите |
| 3 особа | обоготво́рить | обоготво́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обоготвори́в | обоготвори́ли |
| жін.р. | обоготвори́ла | |
| сер.р. | обоготвори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обоготво́рений | ||
| Безособова форма | ||
| обоготво́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| обоготвори́вши | ||