| | |
| обо́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обо́рюватися, обо́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обо́рюймося, обо́рюймось |
| 2 особа | обо́рюйся, обо́рюйсь | обо́рюйтеся, обо́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обо́рюватимуся, обо́рюватимусь | обо́рюватимемося, обо́рюватимемось, обо́рюватимемся |
| 2 особа | обо́рюватимешся | обо́рюватиметеся, обо́рюватиметесь |
| 3 особа | обо́рюватиметься | обо́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обо́рююся, обо́рююсь | обо́рюємося, обо́рюємось, обо́рюємся |
| 2 особа | обо́рюєшся | обо́рюєтеся, обо́рюєтесь |
| 3 особа | обо́рюється | обо́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обо́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обо́рювався, обо́рювавсь | обо́рювалися, обо́рювались |
| жін. р. | обо́рювалася, обо́рювалась |
| сер. р. | обо́рювалося, обо́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обо́рювавшись |
