| | |
| обпа́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпа́ритися, обпа́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпа́рмося, обпа́рмось |
| 2 особа | обпа́рся | обпа́ртеся, обпа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпа́рюся, обпа́рюсь | обпа́римося, обпа́римось, обпа́римся |
| 2 особа | обпа́ришся | обпа́ритеся, обпа́ритесь |
| 3 особа | обпа́риться | обпа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обпа́рився, обпа́ривсь | обпа́рилися, обпа́рились |
| жін.р. | обпа́рилася, обпа́рилась |
| сер.р. | обпа́рилося, обпа́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпа́рившись |
