| | |
| обпері́зуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (оперізуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпері́зуватися, обпері́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпері́зуймося, обпері́зуймось |
| 2 особа | обпері́зуйся, обпері́зуйсь | обпері́зуйтеся, обпері́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпері́зуватимуся, обпері́зуватимусь | обпері́зуватимемося, обпері́зуватимемось, обпері́зуватимемся |
| 2 особа | обпері́зуватимешся | обпері́зуватиметеся, обпері́зуватиметесь |
| 3 особа | обпері́зуватиметься | обпері́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпері́зуюся, обпері́зуюсь | обпері́зуємося, обпері́зуємось, обпері́зуємся |
| 2 особа | обпері́зуєшся | обпері́зуєтеся, обпері́зуєтесь |
| 3 особа | обпері́зується | обпері́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпері́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпері́зувався, обпері́зувавсь | обпері́зувалися, обпері́зувались |
| жін. р. | обпері́зувалася, обпері́зувалась |
| сер. р. | обпері́зувалося, обпері́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпері́зувавшись |
