| | |
| обпереза́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпереза́тися, обпереза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпережі́мося, обпережі́мось, обпережі́мся |
| 2 особа | обпережи́ся, обпережи́сь | обпережі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпережу́ся, обпережу́сь | обпере́жемося, обпере́жемось, обпере́жемся |
| 2 особа | обпере́жешся | обпере́жетеся, обпере́жетесь |
| 3 особа | обпере́жеться | обпере́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обпереза́вся, обпереза́всь | обпереза́лися, обпереза́лись |
| жін.р. | обпереза́лася, обпереза́лась |
| сер.р. | обпереза́лося, обпереза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпереза́вшись |
