| | |
| обпира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (притуляти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпира́ймо |
| 2 особа | обпира́й | обпира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпира́тиму | обпира́тимемо, обпира́тимем |
| 2 особа | обпира́тимеш | обпира́тимете |
| 3 особа | обпира́тиме | обпира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпира́ю | обпира́ємо, обпира́єм |
| 2 особа | обпира́єш | обпира́єте |
| 3 особа | обпира́є | обпира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпира́в | обпира́ли |
| жін. р. | обпира́ла |
| сер. р. | обпира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпира́вши |
