| | |
| обпо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпо́люймо |
| 2 особа | обпо́люй | обпо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпо́люватиму | обпо́люватимемо, обпо́люватимем |
| 2 особа | обпо́люватимеш | обпо́люватимете |
| 3 особа | обпо́люватиме | обпо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпо́люю | обпо́люємо, обпо́люєм |
| 2 особа | обпо́люєш | обпо́люєте |
| 3 особа | обпо́лює | обпо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпо́лював | обпо́лювали |
| жін. р. | обпо́лювала |
| сер. р. | обпо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обпо́люваний |
| Безособова форма |
| обпо́лювано |
| Дієприслівник |
| обпо́лювавши |
