| обрі́дкуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обрі́дкуватий | обрі́дкувата | обрі́дкувате | обрі́дкуваті |
| родовий | обрі́дкуватого | обрі́дкуватої | обрі́дкуватого | обрі́дкуватих |
| давальний | обрі́дкуватому | обрі́дкуватій | обрі́дкуватому | обрі́дкуватим |
| знахідний | обрі́дкуватий | обрі́дкувату | обрі́дкувате | обрі́дкуваті |
| орудний | обрі́дкуватим | обрі́дкуватою | обрі́дкуватим | обрі́дкуватими |
| місцевий | на/в обрі́дкуватому, обрі́дкуватім | на/в обрі́дкуватій | на/в обрі́дкуватому, обрі́дкуватім | на/в обрі́дкуватих |