| обрізни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обрізни́й | обрізна́ | обрізне́ | обрізні́ |
| родовий | обрізно́го | обрізно́ї | обрізно́го | обрізни́х |
| давальний | обрізно́му | обрізні́й | обрізно́му | обрізни́м |
| знахідний | обрізни́й | обрізну́ | обрізне́ | обрізні́ |
| орудний | обрізни́м | обрізно́ю | обрізни́м | обрізни́ми |
| місцевий | на/в обрізно́му, обрізні́м | на/в обрізні́й | на/в обрізно́му, обрізні́м | на/в обрізни́х |