о́брійний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | о́брійний | о́брійна | о́брійне | о́брійні |
родовий | о́брійного | о́брійної | о́брійного | о́брійних |
давальний | о́брійному | о́брійній | о́брійному | о́брійним |
знахідний | о́брійний | о́брійну | о́брійне | о́брійні |
орудний | о́брійним | о́брійною | о́брійним | о́брійними |
місцевий | на/в о́брійному, о́брійнім | на/в о́брійній | на/в о́брійному, о́брійнім | на/в о́брійних |