| обру́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обру́чений | обру́чена | обру́чене | обру́чені |
| родовий | обру́ченого | обру́ченої | обру́ченого | обру́чених |
| давальний | обру́ченому | обру́ченій | обру́ченому | обру́ченим |
| знахідний | обру́чений | обру́чену | обру́чене | обру́чені |
| орудний | обру́ченим | обру́ченою | обру́ченим | обру́ченими |
| місцевий | на/в обру́ченому, обру́ченім | на/в обру́ченій | на/в обру́ченому, обру́ченім | на/в обру́чених |