| обско́чити – дієслово доконаного виду | ||
| (швидко оточити; обігнати одним стрибком; відстати) | ||
| Інфінітив | обско́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обско́чмо | |
| 2 особа | обско́ч | обско́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обско́чу | обско́чимо, обско́чим |
| 2 особа | обско́чиш | обско́чите |
| 3 особа | обско́чить | обско́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обско́чив | обско́чили |
| жін.р. | обско́чила | |
| сер.р. | обско́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обско́чений | ||
| Безособова форма | ||
| обско́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| обско́чивши | ||