| обтьо́паний1 – дієприкметник | ||||
| (від: обтьо”пати) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обтьо́паний | обтьо́пана | обтьо́пане | обтьо́пані |
| родовий | обтьо́паного | обтьо́паної | обтьо́паного | обтьо́паних |
| давальний | обтьо́паному | обтьо́паній | обтьо́паному | обтьо́паним |
| знахідний | обтьо́паний | обтьо́пану | обтьо́пане | обтьо́пані |
| орудний | обтьо́паним | обтьо́паною | обтьо́паним | обтьо́паними |
| місцевий | на/в обтьо́паному, обтьо́панім | на/в обтьо́паній | на/в обтьо́паному, обтьо́панім | на/в обтьо́паних |
| [розм.] | ||||