| обхаю́чити – дієслово доконаного виду | ||
| (надати кому-, чому-небудь приємного, охайного вигляду; обчистити) | ||
| Інфінітив | обхаю́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обхаю́чмо | |
| 2 особа | обхаю́ч | обхаю́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обхаю́чу | обхаю́чимо, обхаю́чим |
| 2 особа | обхаю́чиш | обхаю́чите |
| 3 особа | обхаю́чить | обхаю́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обхаю́чив | обхаю́чили |
| жін.р. | обхаю́чила | |
| сер.р. | обхаю́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обхаю́чивши | ||