| | |
| обчи́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обчи́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обчи́слюймо |
| 2 особа | обчи́слюй | обчи́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обчи́слюватиму | обчи́слюватимемо, обчи́слюватимем |
| 2 особа | обчи́слюватимеш | обчи́слюватимете |
| 3 особа | обчи́слюватиме | обчи́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обчи́слюю | обчи́слюємо, обчи́слюєм |
| 2 особа | обчи́слюєш | обчи́слюєте |
| 3 особа | обчи́слює | обчи́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обчи́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обчи́слював | обчи́слювали |
| жін. р. | обчи́слювала |
| сер. р. | обчи́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обчи́слюваний |
| Безособова форма |
| обчи́слювано |
| Дієприслівник |
| обчи́слювавши |
