| огнища́нин – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (головний управитель князівського маєтку) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | огнища́нин | огнища́ни |
| родовий | огнища́нина | огнища́н |
| давальний | огнища́нинові, огнища́нину | огнища́нам |
| знахідний | огнища́нина | огнища́н |
| орудний | огнища́нином | огнища́нами |
| місцевий | на/в огнища́нинові, огнища́нині | на/в огнища́нах |
| кличний | огнища́нине | огнища́ни |
| [іст.] |