| огу́лений – дієприкметник | ||||
| (одурений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | огу́лений | огу́лена | огу́лене | огу́лені |
| родовий | огу́леного | огу́леної | огу́леного | огу́лених |
| давальний | огу́леному | огу́леній | огу́леному | огу́леним |
| знахідний | огу́леного, огу́лений | огу́лену | огу́лене | огу́лених, огу́лені |
| орудний | огу́леним | огу́леною | огу́леним | огу́леними |
| місцевий | на/в огу́леному, огу́ленім | на/в огу́леній | на/в огу́леному, огу́ленім | на/в огу́лених |
| [діал.] | ||||