| | |
| оде́ржувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оде́ржувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оде́ржуймо |
| 2 особа | оде́ржуй | оде́ржуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оде́ржуватиму | оде́ржуватимемо, оде́ржуватимем |
| 2 особа | оде́ржуватимеш | оде́ржуватимете |
| 3 особа | оде́ржуватиме | оде́ржуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оде́ржую | оде́ржуємо, оде́ржуєм |
| 2 особа | оде́ржуєш | оде́ржуєте |
| 3 особа | оде́ржує | оде́ржують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оде́ржуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оде́ржував | оде́ржували |
| жін. р. | оде́ржувала |
| сер. р. | оде́ржувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оде́ржуваний |
| Безособова форма |
| оде́ржувано |
| Дієприслівник |
| оде́ржувавши |
