| одино́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одино́кий | одино́ка | одино́ке | одино́кі |
| родовий | одино́кого | одино́кої | одино́кого | одино́ких |
| давальний | одино́кому | одино́кій | одино́кому | одино́ким |
| знахідний | одино́кий, одино́кого | одино́ку | одино́ке | одино́кі, одино́ких |
| орудний | одино́ким | одино́кою | одино́ким | одино́кими |
| місцевий | на/в одино́кому, одино́кім | на/в одино́кій | на/в одино́кому, одино́кім | на/в одино́ких |