| одривни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одривни́й | одривна́ | одривне́ | одривні́ |
| родовий | одривно́го | одривно́ї | одривно́го | одривни́х |
| давальний | одривно́му | одривні́й | одривно́му | одривни́м |
| знахідний | одривни́й | одривну́ | одривне́ | одривні́ |
| орудний | одривни́м | одривно́ю | одривни́м | одривни́ми |
| місцевий | на/в одривно́му, одривні́м | на/в одривні́й | на/в одривно́му, одривні́м | на/в одривни́х |