| окільцьо́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | окільцьо́вуваний | окільцьо́вувана | окільцьо́вуване | окільцьо́вувані |
| родовий | окільцьо́вуваного | окільцьо́вуваної | окільцьо́вуваного | окільцьо́вуваних |
| давальний | окільцьо́вуваному | окільцьо́вуваній | окільцьо́вуваному | окільцьо́вуваним |
| знахідний | окільцьо́вуваний, окільцьо́вуваного | окільцьо́вувану | окільцьо́вуване | окільцьо́вувані, окільцьо́вуваних |
| орудний | окільцьо́вуваним | окільцьо́вуваною | окільцьо́вуваним | окільцьо́вуваними |
| місцевий | на/в окільцьо́вуваному, окільцьо́вуванім | на/в окільцьо́вуваній | на/в окільцьо́вуваному, окільцьо́вуванім | на/в окільцьо́вуваних |