| | |
| окільцьо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | окільцьо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | окільцьо́вуймо |
| 2 особа | окільцьо́вуй | окільцьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окільцьо́вуватиму | окільцьо́вуватимемо, окільцьо́вуватимем |
| 2 особа | окільцьо́вуватимеш | окільцьо́вуватимете |
| 3 особа | окільцьо́вуватиме | окільцьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окільцьо́вую | окільцьо́вуємо, окільцьо́вуєм |
| 2 особа | окільцьо́вуєш | окільцьо́вуєте |
| 3 особа | окільцьо́вує | окільцьо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| окільцьо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | окільцьо́вував | окільцьо́вували |
| жін. р. | окільцьо́вувала |
| сер. р. | окільцьо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| окільцьо́вуваний |
| Безособова форма |
| окільцьо́вувано |
| Дієприслівник |
| окільцьо́вувавши |
