| окільцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | окільцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | окільцю́ймо | |
| 2 особа | окільцю́й | окільцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | окільцю́ю | окільцю́ємо, окільцю́єм |
| 2 особа | окільцю́єш | окільцю́єте |
| 3 особа | окільцю́є | окільцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | окільцюва́в | окільцюва́ли |
| жін.р. | окільцюва́ла | |
| сер.р. | окільцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| окільцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| окільцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| окільцюва́вши | ||