| | |
| оказе́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оказе́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оказе́нюймо |
| 2 особа | оказе́нюй | оказе́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оказе́нюватиму | оказе́нюватимемо, оказе́нюватимем |
| 2 особа | оказе́нюватимеш | оказе́нюватимете |
| 3 особа | оказе́нюватиме | оказе́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оказе́нюю | оказе́нюємо, оказе́нюєм |
| 2 особа | оказе́нюєш | оказе́нюєте |
| 3 особа | оказе́нює | оказе́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оказе́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оказе́нював | оказе́нювали |
| жін. р. | оказе́нювала |
| сер. р. | оказе́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оказе́нювавши |
