| окам’яні́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | окам’яні́лий | окам’яні́ла | окам’яні́ле | окам’яні́лі |
| родовий | окам’яні́лого | окам’яні́лої | окам’яні́лого | окам’яні́лих |
| давальний | окам’яні́лому | окам’яні́лій | окам’яні́лому | окам’яні́лим |
| знахідний | окам’яні́лий, окам’яні́лого | окам’яні́лу | окам’яні́ле | окам’яні́лі, окам’яні́лих |
| орудний | окам’яні́лим | окам’яні́лою | окам’яні́лим | окам’яні́лими |
| місцевий | на/в окам’яні́лому, окам’яні́лім | на/в окам’яні́лій | на/в окам’яні́лому, окам’яні́лім | на/в окам’яні́лих |
| [рідко] | ||||