| | |
| окатоли́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | окатоли́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | окатоли́чуймо |
| 2 особа | окатоли́чуй | окатоли́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окатоли́чуватиму | окатоли́чуватимемо, окатоли́чуватимем |
| 2 особа | окатоли́чуватимеш | окатоли́чуватимете |
| 3 особа | окатоли́чуватиме | окатоли́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окатоли́чую | окатоли́чуємо, окатоли́чуєм |
| 2 особа | окатоли́чуєш | окатоли́чуєте |
| 3 особа | окатоли́чує | окатоли́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| окатоли́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | окатоли́чував | окатоли́чували |
| жін. р. | окатоли́чувала |
| сер. р. | окатоли́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| окатоли́чуваний |
| Безособова форма |
| окатоли́чувано |
| Дієприслівник |
| окатоли́чувавши |
