| о́каючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | о́каючий | о́каюча | о́каюче | о́каючі |
| родовий | о́каючого | о́каючої | о́каючого | о́каючих |
| давальний | о́каючому | о́каючій | о́каючому | о́каючим |
| знахідний | о́каючий, о́каючого | о́каючу | о́каюче | о́каючі, о́каючих |
| орудний | о́каючим | о́каючою | о́каючим | о́каючими |
| місцевий | на/в о́каючому, о́каючім | на/в о́каючій | на/в о́каючому, о́каючім | на/в о́каючих |