| окоро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | окоро́ваний | окоро́вана | окоро́ване | окоро́вані |
| родовий | окоро́ваного | окоро́ваної | окоро́ваного | окоро́ваних |
| давальний | окоро́ваному | окоро́ваній | окоро́ваному | окоро́ваним |
| знахідний | окоро́ваний, окоро́ваного | окоро́вану | окоро́ване | окоро́вані, окоро́ваних |
| орудний | окоро́ваним | окоро́ваною | окоро́ваним | окоро́ваними |
| місцевий | на/в окоро́ваному, окоро́ванім | на/в окоро́ваній | на/в окоро́ваному, окоро́ванім | на/в окоро́ваних |