| | |
| оку́блюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (звивати гніздо, кубло; осідати, оселятися де-небудь – зневажл.; установлюватися, наставати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оку́блюватися, оку́блюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оку́блюймося, оку́блюймось |
| 2 особа | оку́блюйся, оку́блюйсь | оку́блюйтеся, оку́блюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оку́блюватимуся, оку́блюватимусь | оку́блюватимемося, оку́блюватимемось, оку́блюватимемся |
| 2 особа | оку́блюватимешся | оку́блюватиметеся, оку́блюватиметесь |
| 3 особа | оку́блюватиметься | оку́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оку́блююся, оку́блююсь | оку́блюємося, оку́блюємось, оку́блюємся |
| 2 особа | оку́блюєшся | оку́блюєтеся, оку́блюєтесь |
| 3 особа | оку́блюється | оку́блюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оку́блюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оку́блювався, оку́блювавсь | оку́блювалися, оку́блювались |
| жін. р. | оку́блювалася, оку́блювалась |
| сер. р. | оку́блювалося, оку́блювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оку́блювавшись |
