| | | | |
| ономасіологі́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ономасіологі́чний | ономасіологі́чна | ономасіологі́чне | ономасіологі́чні |
| родовий | ономасіологі́чного | ономасіологі́чної | ономасіологі́чного | ономасіологі́чних |
| давальний | ономасіологі́чному | ономасіологі́чній | ономасіологі́чному | ономасіологі́чним |
| знахідний | ономасіологі́чний | ономасіологі́чну | ономасіологі́чне | ономасіологі́чні |
| орудний | ономасіологі́чним | ономасіологі́чною | ономасіологі́чним | ономасіологі́чними |
| місцевий | на/в ономасіологі́чному, ономасіологі́чнім | на/в ономасіологі́чній | на/в ономасіологі́чному, ономасіологі́чнім | на/в ономасіологі́чних |
