опови́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опови́тий | опови́та | опови́те | опови́ті |
родовий | опови́того | опови́тої | опови́того | опови́тих |
давальний | опови́тому | опови́тій | опови́тому | опови́тим |
знахідний | опови́тий, опови́того | опови́ту | опови́те | опови́ті, опови́тих |
орудний | опови́тим | опови́тою | опови́тим | опови́тими |
місцевий | на/в опови́тому, опови́тім | на/в опови́тій | на/в опови́тому, опови́тім | на/в опови́тих |