| опо́ротий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опо́ротий | опо́рота | опо́роте | опо́роті |
| родовий | опо́ротого | опо́ротої | опо́ротого | опо́ротих |
| давальний | опо́ротому | опо́ротій | опо́ротому | опо́ротим |
| знахідний | опо́ротий, опо́ротого | опо́роту | опо́роте | опо́роті, опо́ротих |
| орудний | опо́ротим | опо́ротою | опо́ротим | опо́ротими |
| місцевий | на/в опо́ротому, опо́ротім | на/в опо́ротій | на/в опо́ротому, опо́ротім | на/в опо́ротих |