| | |
| оправди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (виправдатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оправди́тися, оправди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оправді́мося, оправді́мось, оправді́мся |
| 2 особа | оправди́ся, оправди́сь | оправді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оправджу́ся, оправджу́сь | оправдимо́ся, оправдимо́сь, оправди́мся |
| 2 особа | оправди́шся | оправдите́ся, оправдите́сь |
| 3 особа | оправди́ться | оправдя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оправди́вся, оправди́всь | оправди́лися, оправди́лись |
| жін.р. | оправди́лася, оправди́лась |
| сер.р. | оправди́лося, оправди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оправди́вшись |
