| | | | |
| опри́шкуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | опри́шкуватий | опри́шкувата | опри́шкувате | опри́шкуваті |
| родовий | опри́шкуватого | опри́шкуватої | опри́шкуватого | опри́шкуватих |
| давальний | опри́шкуватому | опри́шкуватій | опри́шкуватому | опри́шкуватим |
| знахідний | опри́шкуватий, опри́шкуватого | опри́шкувату | опри́шкувате | опри́шкуваті, опри́шкуватих |
| орудний | опри́шкуватим | опри́шкуватою | опри́шкуватим | опри́шкуватими |
| місцевий | на/в опри́шкуватому, опри́шкуватім | на/в опри́шкуватій | на/в опри́шкуватому, опри́шкуватім | на/в опри́шкуватих |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
