| | |
| опро́статися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | опро́статися, опро́статись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | опро́стаймося, опро́стаймось |
| 2 особа | опро́стайся, опро́стайсь | опро́стайтеся, опро́стайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | опро́стаюся, опро́стаюсь | опро́стаємося, опро́стаємось, опро́стаємся |
| 2 особа | опро́стаєшся | опро́стаєтеся, опро́стаєтесь |
| 3 особа | опро́стається | опро́стаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | опро́стався, опро́ставсь | опро́сталися, опро́стались |
| жін.р. | опро́сталася, опро́сталась |
| сер.р. | опро́сталося, опро́сталось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| опро́ставшись |
