| | |
| орієнтува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | орієнтува́тися, орієнтува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | орієнту́ймося, орієнту́ймось |
| 2 особа | орієнту́йся, орієнту́йсь | орієнту́йтеся, орієнту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | орієнтува́тимуся, орієнтува́тимусь | орієнтува́тимемося, орієнтува́тимемось, орієнтува́тимемся |
| 2 особа | орієнтува́тимешся | орієнтува́тиметеся, орієнтува́тиметесь |
| 3 особа | орієнтува́тиметься | орієнтува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | орієнту́юся, орієнту́юсь | орієнту́ємося, орієнту́ємось, орієнту́ємся |
| 2 особа | орієнту́єшся | орієнту́єтеся, орієнту́єтесь |
| 3 особа | орієнту́ється | орієнту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| орієнту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | орієнтува́вся, орієнтува́всь | орієнтува́лися, орієнтува́лись |
| жін. р. | орієнтува́лася, орієнтува́лась |
| сер. р. | орієнтува́лося, орієнтува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| орієнтува́вшись |
