| | |
| ора́торствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ора́торствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ора́торствуймо |
| 2 особа | ора́торствуй | ора́торствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ора́торствуватиму | ора́торствуватимемо, ора́торствуватимем |
| 2 особа | ора́торствуватимеш | ора́торствуватимете |
| 3 особа | ора́торствуватиме | ора́торствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ора́торствую | ора́торствуємо, ора́торствуєм |
| 2 особа | ора́торствуєш | ора́торствуєте |
| 3 особа | ора́торствує | ора́торствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ора́торствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ора́торствував | ора́торствували |
| жін. р. | ора́торствувала |
| сер. р. | ора́торствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ора́торствувавши |
