| органоге́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | органоге́нний | органоге́нна | органоге́нне | органоге́нні |
| родовий | органоге́нного | органоге́нної | органоге́нного | органоге́нних |
| давальний | органоге́нному | органоге́нній | органоге́нному | органоге́нним |
| знахідний | органоге́нний | органоге́нну | органоге́нне | органоге́нні |
| орудний | органоге́нним | органоге́нною | органоге́нним | органоге́нними |
| місцевий | на/в органоге́нному, органоге́ннім | на/в органоге́нній | на/в органоге́нному, органоге́ннім | на/в органоге́нних |