| | |
| оригіна́льничати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оригіна́льничати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оригіна́льничаймо |
| 2 особа | оригіна́льничай | оригіна́льничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оригіна́льничатиму | оригіна́льничатимемо, оригіна́льничатимем |
| 2 особа | оригіна́льничатимеш | оригіна́льничатимете |
| 3 особа | оригіна́льничатиме | оригіна́льничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оригіна́льничаю | оригіна́льничаємо, оригіна́льничаєм |
| 2 особа | оригіна́льничаєш | оригіна́льничаєте |
| 3 особа | оригіна́льничає | оригіна́льничають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оригіна́льничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оригіна́льничав | оригіна́льничали |
| жін. р. | оригіна́льничала |
| сер. р. | оригіна́льничало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оригіна́льничавши |
