| | | | |
| бергамо́товий1 – прикметник | | | | |
| | | | |
| (від: бергамот – груша) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | бергамо́товий | бергамо́това | бергамо́тове | бергамо́тові |
| родовий | бергамо́тового | бергамо́тової | бергамо́тового | бергамо́тових |
| давальний | бергамо́товому | бергамо́товій | бергамо́товому | бергамо́товим |
| знахідний | бергамо́товий | бергамо́тову | бергамо́тове | бергамо́тові |
| орудний | бергамо́товим | бергамо́товою | бергамо́товим | бергамо́товими |
| місцевий | на/у бергамо́товому, бергамо́товім | на/у бергамо́товій | на/у бергамо́товому, бергамо́товім | на/у бергамо́тових |
