| орочо́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (представник народності) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | орочо́н | орочо́ни |
| родовий | орочо́на | орочо́нів |
| давальний | орочо́нові, орочо́ну | орочо́нам |
| знахідний | орочо́на | орочо́нів |
| орудний | орочо́ном | орочо́нами |
| місцевий | на/в орочо́нові, орочо́ні | на/в орочо́нах |
| кличний | орочо́не | орочо́ни |