| | | | |
| ортонормо́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ортонормо́ваний | ортонормо́вана | ортонормо́ване | ортонормо́вані |
| родовий | ортонормо́ваного | ортонормо́ваної | ортонормо́ваного | ортонормо́ваних |
| давальний | ортонормо́ваному | ортонормо́ваній | ортонормо́ваному | ортонормо́ваним |
| знахідний | ортонормо́ваний | ортонормо́вану | ортонормо́ване | ортонормо́вані |
| орудний | ортонормо́ваним | ортонормо́ваною | ортонормо́ваним | ортонормо́ваними |
| місцевий | на/в ортонормо́ваному, ортонормо́ванім | на/в ортонормо́ваній | на/в ортонормо́ваному, ортонормо́ванім | на/в ортонормо́ваних |
