| осімени́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осімени́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осімені́мо, осімені́м | |
| 2 особа | осімени́ | осімені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осіменю́ | осіменимо́, осімени́м |
| 2 особа | осімени́ш | осімените́ |
| 3 особа | осімени́ть | осіменя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осімени́в | осімени́ли |
| жін.р. | осімени́ла | |
| сер.р. | осімени́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осімени́вши | ||