| | |
| оса́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оса́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оса́люймо |
| 2 особа | оса́люй | оса́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́люватиму | оса́люватимемо, оса́люватимем |
| 2 особа | оса́люватимеш | оса́люватимете |
| 3 особа | оса́люватиме | оса́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оса́люю | оса́люємо, оса́люєм |
| 2 особа | оса́люєш | оса́люєте |
| 3 особа | оса́лює | оса́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оса́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оса́лював | оса́лювали |
| жін. р. | оса́лювала |
| сер. р. | оса́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оса́люваний |
| Безособова форма |
| оса́лювано |
| Дієприслівник |
| оса́лювавши |
