| освідо́млений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | освідо́млений | освідо́млена | освідо́млене | освідо́млені |
| родовий | освідо́мленого | освідо́мленої | освідо́мленого | освідо́млених |
| давальний | освідо́мленому | освідо́мленій | освідо́мленому | освідо́мленим |
| знахідний | освідо́млений | освідо́млену | освідо́млене | освідо́млені |
| орудний | освідо́мленим | освідо́мленою | освідо́мленим | освідо́мленими |
| місцевий | на/в освідо́мленому, освідо́мленім | на/в освідо́мленій | на/в освідо́мленому, освідо́мленім | на/в освідо́млених |