| осві́чений1 – дієприкметник | ||||
| (від: освіти”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осві́чений | осві́чена | осві́чене | осві́чені |
| родовий | осві́ченого | осві́ченої | осві́ченого | осві́чених |
| давальний | осві́ченому | осві́ченій | осві́ченому | осві́ченим |
| знахідний | осві́чений, осві́ченого | осві́чену | осві́чене | осві́чені, осві́чених |
| орудний | осві́ченим | осві́ченою | осві́ченим | осві́ченими |
| місцевий | на/в осві́ченому, осві́ченім | на/в осві́ченій | на/в осві́ченому, осві́ченім | на/в осві́чених |